Ніч на 30 квітня стала черговим випробуванням для мешканців Дніпра. Масована атака дронами-камікадзе застала людей у власних домівках. Потужні вибухи лунали один за одним — дехто встиг сховатися у коридорі, інші — просто притискали рідних до себе, намагаючись пережити жахливу ніч.
Удар знову припав по житлових кварталах — пошкоджено приватні будинки, частину з них зруйновано вщент. Люди залишилися без даху над головою, втративши все, що накопичували роками. У деяких дворах досі лежать уламки шиферу, скла і побутової техніки, винесеної вибуховою хвилею з осель.
Попри втрати й стрес, дніпряни згуртовуються: допомагають сусідам розбирати завали, розносять гарячий чай, шукають речі першої необхідності для тих, хто втратив усе. Атмосфера підтримки та взаємодопомоги не згасає навіть під час тривог.
«Це був жах, який хочеться швидше забути. Але водночас — ми не одні. Ми разом. І ми вистоїмо», — діляться постраждалі.