Спортивні зали Дніпра стали місцем сили для молоді, яку веде за собою титулована атлетка Катерина Васильєва. Багаторазова чемпіонка світу та Європи з рукопашного бою змінила кар’єру в національній збірній на тренерський свисток, аби навчати дітей не лише бити, а й перемагати власні страхи.
Для Катерини робота з дітьми – це постійний драйв. Вона зізнається, що бачити навіть крихітний прогрес учня – це справжня професійна насолода. Тренерка впевнена: рукопашний бій у сучасному світі – це про контроль емоцій, залізну дисципліну та вміння вчасно підставити плече товаришу по татамі.
«Працювати тренером не просто, але це дуже класна професія, коли ти маєш віддачу від дітей. Ти бачиш їх успіхи, бачиш, що в них щось виходить – і цей прогрес надихає», – розповідає керівниця гуртка Катерина Васильєва.
Руйнування міфів та відповідь на виклики війни
Сьогодні тренерка спостерігає зміну гендерних акцентів у спорті. Уявлення про те, що бойові мистецтва – це територія чоловіків, остаточно відходять у минуле. Повномасштабне вторгнення змусило українське суспільство по – іншому поглянути на питання безпеки, тому кількість дівчат у секції невпинно зростає. Катерина відверто пояснює таку тенденцію ризиками, які принесла велика війна:
- Необхідність вміти постояти за себе у критичних ситуаціях;
- Потреба у внутрішній сміливості для захисту власного життя;
- Усвідомлення того, що жінка більше не може дозволити собі бути слабкою.
Поки 8 – річний Тимур, який тренується всього п’ять місяців, з гордістю демонструє техніку захисту від бокових ударів та хвалить наставницю за цінні підказки, сама Катерина продовжує вчитися. Попри шість років тренерського стажу, вона регулярно відвідує семінари та вивчає фахову літературу.
На прикладі Васильєвої стає зрозуміло: сучасна українська жінка – це опора, яка через щоденну працю надихає нове покоління бути незалежним та впевненим у своїх силах.