У Дніпрі відбулося чергове засідання робочої групи, яка завершує етап дослідження об’єктивної історичної дати виникнення міста. До складу цієї групи входять провідні науковці, історики та дослідники козацького й імперського періодів Придніпров’я, а сама діяльність триває відповідно до розпорядження міського голови Дніпра Бориса Філатова.
Паралельно з основною роботою наприкінці листопада в Києві пройшла наукова конференція «Деколонізація та проблеми датування міст Південної та Східної України (на прикладі м. Дніпра)». Її організаторами стали Інститут археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, Український інститут національної пам’яті, Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського та Музей історії Дніпра. Тепер учасники ініціативи планують провести у місті круглий стіл, запросивши до обговорення поряд з істориками фахівців інших напрямів.
«Це потрібно для того, щоб представити наявні напрацювання, забезпечити наукове обговорення, обмін думками, вивчення та актуалізацію раніше зроблених археологічних знахідок, а також результатів роботи в архівах. Нам необхідно підбити підсумки й узагальнити те, що вже зроблено, адже робоча група працює досить давно. Важливо також актуалізувати інформацію для себе й поділитися нею з громадськістю. Серед учасників можуть бути архітектори, урбаністи, можливо, юристи», — зазначив член робочої групи, заступник директора з наукової роботи Музею історії Дніпра Святослав Чирук.
У процесі дослідження фахівці виокремили два ключові підходи до визначення дати виникнення міста. Один із них пов’язує заснування Дніпра з серединою XVII століття (орієнтовно 1645–1650 роки), коли на основі Нового Кодака постало поселення. Інший розглядає місто як результат розвитку кількох населених пунктів, серед яких особливе значення мала Стара Самар, що існувала вже на початку XVI століття. Дослідники наголошують, що обидві концепції мають наукове підґрунтя й не суперечать одна одній, а роки 1776 або 1787 трактується лише як продукт російського імперського наративу.
«Ми дійшли до етапу, коли потрібно формалізувати підсумки окремої частини нашої роботи. Сьогодні на засіданні йшлося про подальший формат обговорення, і ми вирішили, що зараз доцільно провести саме круглий стіл — із ширшим колом спеціалістів. Це будуть не лише історики та краєзнавці, а й соціологи, політологи, можливо, філософи й інші науковці міждисциплінарних напрямів, чия участь може дати проривний ефект», — підкреслив доктор історичних наук, член робочої групи Сергій Світленко.
Історик Валентин Старостін також підкреслив важливість залучення ширшого кола фахівців. За його словами, розширений формат дає можливість оцінити актуальний стан вивчення історії міст Південної та Центральної України та підготувати максимально збалансоване рішення для подальшого розгляду на сесії міської ради.
«Робоча група продовжуватиме свою діяльність у ширшому форматі — і це позитивний крок. Обговорення необхідні, адже вони дозволяють визначити актуальний стан дослідження історії міст Південної та Центральної України. Перспектива перетворення конференції на регулярну — хоча б щорічну або раз на два роки — є важливим результатом сьогоднішньої зустрічі. Будь-яка робоча група складається з обмеженої кількості фахівців, які можуть ухвалювати певні рішення, але вони потребують ширшого обговорення, доопрацювання та належного оформлення, аби на сесію міської ради було подано максимально збалансоване рішення. Тому розширення діяльності — це позитивно», — прокоментував Валентин Старостін.