На півночі від дач у бік фермерських районів противник на Покровському напрямку продовжує поступове просування. Водночас «сіра зона» розширюється, хоча ціна цього — постійний тиск на українські позиції.
За словами військового з позивним «Мучной», російські підрозділи діють малими піхотними групами, без масштабних лобових атак. Основна увага ворога зосереджена на підготовці та застосуванні безпілотників, адже вони мають численні БпЛА та можливість повторно залучати авіацію і важкі ФАБи.
«Ворог діє обережно і в довгостроковій перспективі. Він не вводить значні сили одразу, а планує використати авіацію та дрони, щоб вирівнювати місцевість», — розповідає військовий.
Українські війська вимушені перегруповуватися західніше — у напрямку Гришиного, якщо ворог займе фермерські господарства. Однак навіть там ситуація лишається нестабільною: противник безперервно шукає слабкі місця й не дає можливості закріпитися.
Військовий підкреслює: «Поточна побудова дій противника виглядає дивною. Немає чіткої логіки чи кінцевого задуму, але ризики реальні». Він додає, що найближчим часом ворог може підвищити ставки, і «гра з великими сірими зонами може завершитися».
Така стратегія демонструє, що на Покровському напрямку українські підрозділи змушені діяти максимально обережно, зважуючи ризики та підтримуючи контроль над лінією фронту.