У розмові з лікаркою, яка працює в алергоцентрі Дніпра, окреслено широкий спектр допомоги, що її отримують діти, вагітні, дорослі та військові. Її розповідь про складні випадки, поранення на фронті та історії пацієнтів, які попри війну не втратили сили духу, показує щоденну роботу медиків та вдячність тих, кому рятують життя.
За словами фахівчині, підтримка військових у центрі почалася ще до повномасштабного вторгнення. Вона пригадує, що у 2019 році вся команда виїжджала до Покровська, де на передовій надала допомогу 45 бійцям.
«Ми з першого дня війни допомагаємо військовим. Але ще з 2019 року ми долучилися до допомоги нашим військовим, які брали участь в АТО. І ми всім центром виїжджали у Покровськ, на передову і допомагали нашим військовим. Тоді надали допомогу 45 бійцям, за невеликий час – ми прилетіли о 11-й і в 21 вже улетіли.
Лікарка згадує, що командування фронту надало їм вертоліт для виїзду, а під час роботи вони навіть потрапили під обстріл. Незважаючи на небезпеку, медикам удалося забезпечити військових необхідними препаратами. Вона також зазначає, що одна з українських фармкомпаній виготовила спеціальні небулайзери з куленепроникної сталі для пацієнтів із бронхіальною астмою.
Після початку повномасштабної війни центр працює безперервно, приймаючи захисників, яким не потрібні хірургічні втручання. Переважно йдеться про тих, у кого загострилися алергічні захворювання або виникли ускладнення.
Лікарка пояснює, що перебування на нулі суттєво погіршує перебіг алергій через умови, у яких доводиться служити. В окопах накопичується глина, де швидко розмножується кліщ домашнього пилу, а навколо ростуть бур’яни та амброзія. Тому військові, які мали легкі прояви алергії чи риніту, часто повертаються вже з бронхіальною астмою. А ті, хто мав легкі чи середні форми астми до війни, отримують важчий перебіг хвороби після служби на передовій.
За її словами, таким пацієнтам призначають базисну терапію, надають усі необхідні препарати та передають медикаменти з собою на фронт. Медики постійно підтримують з ними зв’язок телефоном і організовують передачу ліків, якщо ті закінчуються.
Окремо наголошують і на проблемі важких форм кропив’янки. Медики пояснюють, що її перебіг різко погіршується через стрес та харчування, яке на фронті не може бути дієтичним. У таких випадках все тіло покривається сверблячими пухирями, що унеможливлює повноцінну боєздатність.
Пацієнтів із важкими загостреннями госпіталізують у центр, але інколи стійкої ремісії не вдається досягти швидко. Через це після повернення на фронт симптоми відновлюються, і бійці знову звертаються по допомогу за кілька тижнів.
«Тому ми їх сюди госпіталізуємо, знімаємо, але є деякі хворі, в яких ми не можемо зразу добитися стійкої ремісії. Коли вони повертаються на фронт, вони і через тиждень-два знову з цим загостренням цієї кропів’янки до нас доходять».