Дмитру — 36 років, він родом із Васильківки, прифронтового селища, де й досі живе вся його родина. До війни чоловік працював оператором трубно-прокатного цеху на заводі у Дніпрі. Вільний час проводив удома, доглядав господарство та город. 25 серпня 2021 року Дмитро підписав контракт із ЗСУ. Досвід строкової служби в десантних військах полегшив адаптацію до армії у порівнянні з молодшими побратимами. У лютому 2022-го його підрозділ перекинули на Донецький напрямок, де він зустрів повномасштабне вторгнення.
«Це було пекло, якщо чесно. Руки й досі тремтять, коли згадую той час», — ділиться Дмитро.
Після боїв на Донеччині він переніс п’ять контузій, одна з яких була тяжкою. Через втрату слуху у правому вусі повне відновлення ще не завершене. Після лікування Дмитро повернувся до служби, пройшов навчання та став заступником командира взводу, далі — Харківський напрямок. На початку лютого 2025 року під час утримання позиції групу накрила ворожа дронова атака. Дмитро отримав поранення разом із побратимами. Тиждень вони провели в окопі без можливості евакуації.
Чоловік отримав важкі травми ноги та плеча. Ногу врятували у Харкові, плече оперували в Києві — встановили пластини. Зараз він проходить реабілітацію у Дніпровському центрі.
«Болі вже трохи менші, ніж коли я надійшов. Бо тоді, звісно, була катастрофа. Зараз і медикаментами, і кваліфікованим лікуванням допомагають. Полегшення є, але швидкого ефекту, звісно, не буде. Зараз мені часто колють знеболювальні, дають антибіотики. Дискомфорт залишається, але він уже не такий, як був раніше», — розповів Дмитро.
«З Дмитром ми працюємо вже тиждень. Він має виражений больовий синдром у лівому плечі та поперековому відділі хребта — до 9 балів за цифровою аналоговою шкалою, де максимум — 10. Основна мета — зменшити біль та збільшити обсяг рухів, адже через мінно-вибухову травму є обмеження рухливості та зниження сили м’язів. Завдяки медикаментозній терапії та нашим втручанням, біль зменшився до 6 балів — це позитивна динаміка. Ми також спостерігаємо збільшення активного обсягу рухів. Наша задача — максимально відновити функцію кінцівки, щоб Дмитро міг користуватися рукою у побуті і зменшити хронічний біль, який триває понад вісім місяців. Прогноз складний, але Дмитро дуже старанно працює — і прогрес обов’язково буде», — коментує фізична терапевтка Яна.
У дніпровському реабілітаційному центрі з кожним пацієнтом працює мультидисциплінарна команда: лікарі фізичної реабілітації, фізичні терапевти, ерготерапевти, логопеди та психологи. Для кожного пацієнта розробляють індивідуальну програму лікування з урахуванням особливостей травм та стану здоров’я.