Про ситуацію на фронті станом на вечір 5 грудня розповів військовий із позивним «Мучной». За його словами, Іванівка на Новопавлівському напрямку на Дніпропетровщині від попереднього дня перебуває у несталому проміжному положенні. Підрозділи ЗСУ змістилися трохи північніше, щоб уникнути додаткових утрат на позиціях, які були сильно пошкоджені, та водночас вирівняти лінію оборони. Ворог підтягнув резерви й намагається скористатися рухливістю цієї ділянки, що перетворює бої на динамічні зі зміною конфігурації лінії фронту протягом кількох годин.
Далі військовий окреслив розвиток подій на Покровському напрямку. Противник майже досяг району свиноферм, що розташовані північніше Покровська. Місцевість поки формально є «сірою», однак, за оцінкою бійця, її вже можна відносити до небезпечної зони з ознаками переходу в «червону».
«Коли кажуть «все хорошо, все контрольовано», давайте чесно, на місці піхота бачить зовсім іншу картину. І якщо вище командування малює оптимістичні розклади, а бійці знають, що все не так, то в очах піхоти це виглядає як чисте недорозуміння. Лінія дуже важка, тиск росте», — зазначає військовий.
Окрема увага приділена Шахівському напрямку. Там окупанти знову підвищили активність на підступах до Никанорівки та зосередили свої дії на просуванні у напрямку залізничної гілки. Мета противника полягає у тому, щоб забезпечити собі можливість подальшого впливу на Білицьке. Хоч рухи ворога й можуть виглядати локальними, вибір точки атаки свідчить про продуману спробу створити загрозу оборонним силам у разі виходу до залізничної інфраструктури та розширення клину.
На Лиманському напрямку ситуація залишається нестабільною. Північно-східна частина Дробишевого перетворюється на територію з перемінним контролем: окремі будівлі переходять від українських підрозділів до російських і навпаки кілька разів на добу. Противник уперто намагається закріпитися на зруйнованих вулицях, однак не досягає суттєвого просування, а сама зона залишається повністю невизначеною.
«Підсумовуючи, хочу сказати: на перспективу світлих місць поки не видно — так і виглядає фронт, коли немає реальних змін у підходах і в роботі війська. Зараз бракує злагодженості, темпу, чітких рішень. І доки це не почне змінюватися системно, місцями картина лишатиметься гнітюче тяжкою й нестабільною! Не падаємо духом, це ще не кінець битви, а тільки черговий жорсткий рубіж, який ми проходимо, стискаючи зуби. Так вже не раз було: тиснули, підкочувалися, лізли хвилями, а ми стояли. Стояли й тримали, коли інші б вже втекли», — наголошує «Мучной».