Історії опору в окупації
Документальний проєкт “Люди кольору свободи” відтепер у Дніпрі. Стрічка фіксує хроніки боротьби за незалежність на захоплених росіянами землях від 2014 року. Фільм базується на реальних свідченнях людей, що навіть під жорстким тиском продовжують вважати ці території українськими. Це важливо.
Процес створення фільму, пошук героїв та складнощі роботи в умовах окупації обговорили під час радіоетеру сценаристка Анна Слюсаренко, режисерка Людмила Мельник та активістка Леніє Умерова.
Сценаристка Анна Слюсаренко дізналася про рух “жовта стрічка” навесні 2024 року. Активісти розвішують символіку в захоплених містах. Це сміливо.
Ідея фільму полягала у спростуванні міфів про нібито добровільну здачу Криму чи Донбасу, адже протести в окупації тривали від початку. Вона підкреслила, що люди в окупації чинять реальний спротив, незважаючи на упередження.
Збір матеріалів виявився надскладним завданням через безпекові ризики для героїв. Вони не могли розповісти все.
Авторка пригадала історію директорки севастопольської школи, яка вивела учнів на лінійку у вишиванках вже після анексії. Жінка відмовилася деталізувати розповідь зараз, аби не наражати на небезпеку близьких, що залишилися в окупації.
Знімальна група використовувала нестандартні підходи до фіксації реальності. Зокрема, люди надсилали приховані голосові повідомлення та власні кадри окупованих міст.
Одним із голосів стрічки стала Леніє Умерова. Вона пережила російський полон.
Леніє розповіла про свій біль за втраченим домом, що стався з 2014 року. Росія створила брехливий наратив про мирне захоплення півострова, хоча насправді окупанти систематично викрадали, катували та виживали активістів.
Над виробництвом фільму команда працювала дев’ять місяців. Це було швидко.
Режисерка Людмила Мельник наголосила на важливості термінової комунікації, адже мільйони українців на ТОТ живуть у справжній тюрмі. За її словами, навіть іноземні дипломати у Брюсселі часто не усвідомлювали масштабів трагедії, допоки не побачили стрічку.
Наразі команда продовжує національний тур. Наступна зупинка — Полтава, а завершальний показ відбудеться у Києві, де автори поділяться результатами дослідження.