2025 рік у Дніпрі запам’ятався не лише подіями, а й людьми, які наповнювали місто сенсами. Спортсмени, митці та звичайні мешканці щодня доводили: навіть у складні часи можна змінювати простір навколо і робити його теплішим.
Протягом року в Дніпрі з’являлися нові мурали, світлові інсталяції, спортивні рекорди та тихі, але важливі приклади людської турботи. Усі ці історії різні, але їх об’єднує одне — любов до міста.
Одним із символів 2025 року стали художні розписи на будинках. Серед них — мурал із соняшників, що утворюють дерево, на стіні двоповерхівки. Авторка роботи, дніпровська художниця Таїсія Полякова, заклала у нього ідею єдності.
«Я хотіла показати людям, що важливо підтримувати один одного. Ось бачите, ці соняшники зазвичай ростуть окремо, а тут вони зібрані в дерево. Це про єдність, про те, що в єдності ми сильні», — розповіла художниця Таїсія Полякова.
Для мисткині цей проєкт став способом підтримати місто і подарувати йому трохи світла.
«Для мене це була і арттерапевтична справа, як можливість щось дати своєму місту — з любов’ю, з таким ентузіазмом», — додала вона.
Світлом із простором працює й дніпрянин Микола Каблука — художник зі світла та засновник компанії Expolight. За понад 20 років його команда реалізувала десятки проєктів в Україні та за кордоном.
«Мене дуже вразило світло. З дитинства мене захоплювало дивитися на оточення, на небо і відчувати, наскільки по-різному сприймається той самий простір», — згадує митець, засновник і артдиректор компаній Expolight та Kabluka Light & Digital Sculptures Микола Каблука.
Однією з найбільш емоційних для нього стала інсталяція «Дніпровські труби», створена до Дня міста у 2021 році.
«Ми створили у Дніпрі суперпотужні лазери, які світять на 10 – 15 кілометрів. Їх встановили на верхівці кожної з труб, і вони розквітають, ніби світлові квіти», — розповів Каблука.
Гучно про Дніпро у 2025 році говорили й у спортивному світі. Дніпрянка Ганна Бутурли здобула бронзову медаль на чемпіонаті Європи з пауерліфтингу та встановила рекорд України, піднявши у жимі лежачи майже 148 кілограмів.
Підготовка до змагань у прифронтовому місті стала для спортсменки справжнім випробуванням.
«Психологічно було важко. Через війну, через обстріли іноді не досипаєш, потім ідеш на роботу, а ввечері — на тренування. Це втомлює і фізично, і морально. Багато друзів і знайомих зараз на фронті», — поділилася рекордсменка України Ганна Бутурли.
Водночас вона наголошує, що не планує залишати рідне місто.
Новими перемогами Дніпро прославляли й наймолодші. Восьмирічний Мирон Нетребка виборов золото на чемпіонаті Європи з шахів у Чорногорії, здобувши максимальні 9 очок із 9 можливих.
«Гра була дуже складною, у мене залишалося мало часу, позиція була поганою. Але я виграв партію. Мені допомогло те, що суперник почав нервувати, а коли він нервує — починає помилятися», — розповів триразовий чемпіон Європи та чемпіон світу Мирон Нетребка.
Цього ж року хлопчик став чемпіоном світу та Європи у швидких шахових дисциплінах серед дітей до восьми років.
Поки одні прославляють місто на аренах, інші змінюють його щоденною працею. Дніпрянка Олена власноруч перетворила двір багатоповерхівки на квітучий простір.
«Я все планувала заздалегідь: які рослини можуть рости разом, які троянди цвістимуть найдовше. Одного разу жінка сказала мені: “Ви змінюєте світ на краще”. Це було дуже приємно, бо саме цього я й прагнула», — поділилася мешканка Дніпра Олена.
Силу слова у 2025 році демонстрували й діти. Дев’ятирічна дніпрянка Софія презентувала другу збірку віршів, присвячених війні, дитячим переживанням і надії. Більшість поезій вона адресувала українським захисникам.
Окрім цього, юна авторка долучилася до зйомок документального фільму про 25-ту окрему повітрянодесантну Січеславську бригаду.
Ці історії різні за масштабом і формою, але разом вони створюють портрет Дніпра — міста сильних, талановитих і незламних людей, які навіть у найскладніші часи знаходять у собі сили змінювати світ довкола.