Прифронтове селище Маломиколаївка знову нагадує про себе світові. Минулого року один обстріл зруйнував майже всі будинки, але місцеві мешканці не залишають свої домівки і поступово відновлюють життя серед руїн.
Наша знімальна група вирушила до селища, розташованого лише за кілька десятків кілометрів від лінії фронту. Торік російські удари пошкодили 44 оселі та повністю знищили ще 4 будинки, залишивши людей у стані постійного страху.
Місцеві розповідають, що обстріли — звична реальність для селища. Вибухи відчуваються і вдень, і вночі, а будинки “піднімаються та сідають” від ударної хвилі. Мешканка Надія ділиться своїм пережиттям:
«Часто прилітає. Як тільки “шахеди” летять — воно гепає, і дрижать і вікна, і двері. Тут страшно, страшно жить. Лягаємо і не знаємо, чи повстанемо».
Її дім зазнав серйозних пошкоджень: горіла кухня, вибухова хвиля розбила три вікна, а запаси дров згоріли. Найстрашніше, що ледь не загинув її чоловік, якого довелося рятувати серед полум’я та скла.
«Тут горіло все: кухня горіла, вікна всі повилітали, ту сторону хати розкрило. Скло летіло — дід сидів увесь у склі. Потім посадили на візок і повезли до магазину, там швидка забрала. А мене відвезли на гору, там мене рятували — тиск був 220».
Не лише Надія зазнала руйнувань. Пані Лідія розповідає, що під час обстрілу поліція евакуювала її та чоловіка з дому, оскільки вибухова хвиля пошкодила покрівлю, двері та господарчі споруди. Втім, відновлення триває:
«Ходімо, покажу — ми вже їх відремонтували. Люстри попадали, господарча споруда сильно постраждала, дах будинку також».
Попри руїни, мешканці проявляють солідарність. Лідія прихистила німецьку вівчарку Боя, яка прибула з бойових позицій Харківщини, і тепер собака став частиною їхньої родини.
Маломиколаївка поступово відновлюється. Люди повертаються до своїх домівок, ремонтують будинки, а деякі навіть прикрашають двори святковими вогниками, намагаючись підтримати одне одного та показати — життя продовжується.
Селище, яке пережило майже повне знищення, демонструє стійкість та мужність своїх мешканців — попри щоденну небезпеку, вони залишаються вдома та відбудовують своє життя серед руїн.