Дружківка — прифронтове місто на Донеччині, де люди продовжують жити під постійними обстрілами та ударами ворога. До лінії фронту звідси менше двадцяти кілометрів, а противник не припиняє просування та вдосконалює озброєння. Ті, хто лишаються, бо їм нема куди їхати, пристосовуються до таких умов і продовжують своє життя у постійній небезпеці.
На вулицях Дружківки десятки зруйнованих будинків. Журналісти, які пройшлися однією з центральних вулиць, не побачили жодного цікавого дому чи людини. Атмосфера моторошна — відчуття, що вулиця вимерла. Серед руїн помітна велика вирва — слід потужного авіаційного удару КАБу. Бійці пояснюють, що тут був приліт саме цього боєприпасу.
«— Андрію, ви часто їздите в такі місця. Що можна сказати про ситуацію тут?
— Тут можна сказати одне — дійсно. Як казали хлопці, ось так виглядає той “російський мир”, ось від чого нібито “звільняють” весь український народ», — зазначив військовий волонтер Андрій Бондарчук.
Через постійну загрозу від FPV-дронів, КАБів, артилерійських обстрілів та близькість до фронту у Дружківці діє комендантська година майже протягом усієї доби — з 15:00 до 11:00 ранку. Попри це, у місті продовжує працювати громадський транспорт, відкриті деякі банки та магазини, що не були зруйновані, навіть функціонують салони краси.
Життя у прифронтовому місті триває всупереч небезпеці. Мешканці, які свідомо залишаються тут, щодня звикають до звуків війни та постійної загрози, але намагаються зберегти буденність — працюють, користуються транспортом, купують необхідне та підтримують одне одного у надскладних умовах.

