На фасаді гімназії № 132 у Дніпрі з’явилися дві нові меморіальні дошки, встановлені на честь випускників закладу Андрія Мигульова та Олександра Чернікова, які загинули, боронячи Україну.
Андрій Мигульов, уродженець Дніпра, загинув 11 лютого 2023 року поблизу Іванівського Бахмутського району Донецької області у 27 років. До повномасштабного вторгнення він працював оператором верстатів із програмним керуванням, проходив строкову службу з 2015 року, а вже у 2016-му підписав трирічний контракт. Після мобілізації як учасник АТО продовжив служити, а під час розвідувального етапу штурму разом зі старшим групи виявив кулеметні точки противника, чим уберіг інших військових. У цей момент ворог відкрив вогонь із СПГ-9, і під обстрілом Андрій загинув, продовжуючи вести вогонь у відповідь. За службу він був відзначений нагородами Президента України та бойовими відзнаками.
Життя Олександра Чернікова обірвалося 21 січня 2015 року під час бою з російськими військами. На той момент його дочці було лише півтора місяця. Саша, який народився у Дніпрі, працював журналістом, захоплювався реконструкціями, рок-музикою та єдиноборствами. З початком мобілізації у березні 2014 року він став до лав захисників і пройшов низку бойових напрямків у зоні АТО. 22 січня 2015 року під час бою біля Донецького аеропорту в селі Спартак він загинув, прикриваючи відхід побратимів під вогнем російських танків. Олександра нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня, відзнакою «Народний Герой України» та медаллю «За вірну службу ДНУ». Його ім’ям у 2015 році назвали колишню Красночечелівську вулицю.
Директорка гімназії Світлана Санжакова згадала обох Героїв, розповівши про їхній характер і шкільні роки.
«Сашка Чернікова вчителі згадують як завжди усміхненого, веселого хлопця. Позивний Репортер – як справжня мета його життя. Бути журналістом, бути репортером. А Андрійко Мигульов – він був моїм учнем. Це був красивий хлопчина з великими очима, який завжди був готовий стати на допомогу. Дуже активний, веселий, енергійний хлопець. Неможливо передати простими словами те, що відчуваєш, коли дізнаєшся про загибель своїх учнів, своїх випускників. Це той біль, який пронизує наскрізь. Вічна пам’ять хлопцям, які пішли захищати нас, захищати Батьківщину, захищати тих дітей, які зараз навчаються у стінах цієї школи».
Слова підтримки пролунали і від заступника міського голови Андрія Денисенка, який підкреслив значення подвигу обох військових.
«Це велика жертва, великий подвиг, велика святиня, коли людина віддає життя за свою державу, за свою країну, за своїх рідних. Саме так вчинили Андрій Мигульов і Олександр Черніков. Завдяки цим хлопцям, які з 14-го року відбивають рашистську агресію, вистояла Україна, живе Дніпро. Так, під сиренами, так, під шумом генераторів. Але ми тримаємось, ми маємо можливість, ми маємо право вести дітей до школи. І саме завдяки цим хлопцям Україна є, Україна жива, Україна бореться. А завдяки їхнім побратимам, які до цього часу тримають фронт, ми маємо надію і маємо віру в майбутню перемогу».